Новорічні розваги

 

Виховна година " Зимові свята ідуть до нас"

 

Свято Миколая Чудотворця

Виховна година " Їду, їду, калиту кусати"

 13 грудня українці вшановують Андрія Первозваного, а в народі Калита. З цим святом пов'язані святочні ворожіння, досвітки , ігри та кусання Калити.

Виховна година " Тужила ненька Україна за голодними дітьми своїми"

 В четверту суботу листопада, вся Україна в скорботі, низько схиляє голову поминаючи невинно померлих українців в роки Голодоморів 1921-23 р.р., 1932-33 р.р. і 1946-47 років. Режим більшовицьких катів винищував українців тільки за те, що вони хотіли жити і працювати на своїй землі. За те, що вони були - українцями. Ми долучилися до Загальноукраїнської акції " Запали свічку пам'яті"

День Гідності та Свободи

 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Він пов'язаний з двома революціями: Помаранчевою і Революцією Гідності.

День української писемності і мови

Виховна година.

 

9 листопада - День української писемності та мови. Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора -

послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

День української писемності та мови #Деньукраїнськоїписемності

Відео YouTube   ‪6 хвилин‬

Гімн Українській мові

Відео YouTube   ‪3 хвилини‬

28 жовтня - День звільнення України від нацизму

 Історія свята

Під час Другої світової війни (1939—1945) на території України відбулося кілька ключових битв за визволення Європи від нацизму: у ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів Червоної Армії, які налічували понад 2,3 млн вояків, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.[1]
Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції[2]. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.[1]

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…»[3].
Інститут національної пам'яті рекомендував замінити термін «визволення від фашистських загарбників» на «вигнання нацистських окупантів», зазначаючи, що після 28 жовтня 1944 року Україна не стала цілком вільною державою, а опинилася під радянським пануванням, що супроводжувалося, зокрема, масовими репресіями[4].
2. Переглянути відео

28 жовтня День визволення України від німецько-фашистських загарбників (2022 р.)

Відео YouTube   ‪2 хвилини‬

14.10.2022 НаУрок - конкурс «Захисники та захисниці України»

 Учитель інформатики Олефіренко Наталія Михайлівна за завданням виховної служби ліцею використала реєстрацію учнів з інформатики на платформі НаУрок і запросила учнів своєї підгрупи взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Захисники та захисниці України», який присвячений Дню захисників і захисниць України 14 жовтня.

Найкращі результати:

100% балів набрала Монзуль Д.

90-99% балів і отримали Диплом І ступеня Коновалов Д., Путіліна В.

  

ПРО КОНКУРС

Новий конкурс, присвячений Дню захисників і захисниць України, — це вдячність мільйонам наших героїв, які захищали та продовжують захищати рідну землю від ворожих атак.

Конкурс буде пізнавальним кожному та кожній, хто цікавиться історією України, й хоче доповнити свої знання про звитягу захисників доби Київської держави та українських козаків, подвиги українців і українок в часи Другої світової війни та ключові події Російсько-української війни.

Виховна година " День захисників і захисниць України"

 14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

Година спілкування " Трагедія Бабиного Яру- сучасні українські реалії"

 

Жертви Голокосту 1941—1943[ред. | ред. код]

Голокост
Ідеологія і політика[показати]
Погроми[показати]
Гето[показати]
Місця масових страт[показати]
Єврейське питання[показати]
Табори смерті[показати]
Спротив[показати]
Жертви Голокосту[показати]
Винні[показати]
Колабораціонізм[показати]
Наслідки[показати]
Списки[показати]
Категорії[показати]
п  о  р

Оголошення німецького командування

Командир Зондеркоманди 4а Пауль Блобель

Есесовець риється в речах розстріляних в Бабиному Яру

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 там розстріляли майже 34 000 євреїв^[2]. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941, коли розстріляно 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру^[3]. Точне місце розстрілу невідомо.

24 вересня 1941 на Хрещатику радянськими диверсантами були підірвані будинки, у яких розташовувалися представники окупаційної влади. Вибухи та пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 говорилося, що пожежа поширилася на площі 2 000 м², без даху над головою залишилося близько 50 000 осіб. Нацисти звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для знищення єврейського населення.

Наприкінці вересня 1941 зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів Києва і наказала їм зробити оголошення: «Після санітарної обробки всі євреї й їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…»

27—28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний». Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого «їжаками», була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». У людей відбирали всі документи та цінності. Документи в поспіху кидали в мішки, а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…

Сирецький концтабір

За кілька днів після розстрілів Бабин Яр відвідав німецький фотограф Йоганнес Хеле. Він зробив світлини того, як солдати СС розбирають речі розстріляних, а військовополонені під їх командою закопують яр.

1943 або 1944 роком датовано фотографію, яка зберігається у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. На ній зображено вкрите снігом урвище, з крутими схилами майже без рослинності. Унизу — п'ять постатей — на повний зріст, у зимовому одязі. На зворотньому боці написано (рос): «Бабий яр. Г. Киев. Место расстрела советских граждан, жителей Киева, в 1941—1943 гг»^[4].

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до визволення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина футболістів були службовцями НКВС, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті».

У 1941—1943 у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН^[5][6][7][8], серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 000 до 150 000 осіб^{[джерело?][9]}. У 1946 на Нюрнберзькому процесі радянською владою наводилася оцінка близько 100 000 осіб^[10], згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 000 людей^[11], з них приблизно 65–70 000 євреїв^[12].

Година спілкування День партизанської слави

 У День партизанської слави в Україні вшановують відважних патріотів, які боролися за нашу свободу.

22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Раніше в це свято згадували в основному партизанів Другої світової війни. Але з 2014 року і в 2022 році в багато партизан з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих Росією територіях.День партизанської слави - історія свята
День партизанської слави був заснований указом Леоніда Кучми в 2001 році "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні". У цей день щорічно вітають партизанів і вручають їм нагороди.Історія партизанського руху українців
Під час Другої світової війни на українських територіях в тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. Серед військовослужбовців партизани були як в числі Червоної Армії, так і серед УПА. Вони звільняли з німецького полону своїх солдатів.

Виховна година Міжнародний День миру

 Міжнаро́дний де́нь ми́ру (офіційними мовами ООН: англ. International Day of Peace, араб. اليوم العالمي للسلام‎, ісп. Día Internacional de la Paz, кит. 国际和平日, рос. Международный день мира, фр. Journée internationale de la paix) встановлений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН від 30 листопада 1982 року. Початково відзначався в 3-й вівторок вересня; пізніше, резолюцією 55/282 від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.

Асамблея заявила, що День Миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримувати припинення воєнних дій протягом цього дня.

Генеральна Асамблея закликала всіх держав-членів ООН, регіональні і неурядові організації й окремих людей відповідним чином відзначати День, у тому числі шляхом освіти й інформування громадськості, і співпрацювати з Організацією Об'єднаних Націй.

У центральних установах Організації Об'єднаних Націй цей День щорічно розпочинається спеціальною церемонією біля Дзвону миру. Дзвін Миру^[en] встановлений у західній частині саду, у дворі комплексу на газоні перед будівлею Секретаріату. Зазвичай о 10 год. 00 хв. за місцевим часом (14 год. 00 хв. по Гринвічу), Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй, перш ніж ударити у дзвін, виступає із спеціальним зверненням і закликає народи всього світу задуматися на мить над значенням миру для всіх людей. Після хвилини мовчання Голова Ради Безпеки також виступає із заявою від імені членів Ради.