8 травня вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні і в знак подяки за життя поклали квіти до Обеліску Слави та Дошки пам'яті загиблих захисників у російсько-українській війні. Згадали всіх загиблих захисників поіменно. Серед наших героїв, чимало випускників нашого ліцею. Світла їм пам'ять, низький уклін за можливість зустрічати ранкове сонце і навчання у відносно мирному житті.
Серед учасників фестивалю були й наші учні Максим Бук і Денис Воропай. Фестиваль науки та робототехніки «RoboTerra. STEAM інновації: освіта, що розвиває країну» відбувся у Черкасах. Він об’єднав талановитих школярів, викладачів, експертів у сфері технологій, представників провідних освітніх і промислових організацій з куточків України. Цьогоріч 2 травня на базі Черкаського академічного ліцею “Перспектива” фестиваль зібрав рекордну кількість учасників – 275 учасників. А це – 182 команди з 40 навчальних закладів, які представляли 7 областей України.
Працівники Публічної бібліотеки виконавчого комітету Кам'янської міської ради Черкаської області Юлія Володимирівна і Світлана Григорівна провели заняття з декупажу " Великодня писанка"
29 березня здійснили навчальну екскурсію у м. Переяслав-Хмельницький.
Сьогодні, 26 березня 2025 року відбулися батьківські збори. З просвітницькою бесідою до колективу батьків звернулася Освітня поліцейська - Гребенюк Софія Анатоліївна. Вона звернула особливу увагу на такі питання:
1. Профілактика булінгу
2. Вживання нецензурної лексики
3. Запобігання шкоді паління електронних цигарок
4. Запобігання проявам сцепінгу.
Класний керівник , Лілія Сергіївна Шрамко , закцентувала увагу на навчально- виховній діяльності учнів за період січня-березня. Звернула увагу батьків на зниження освітнього потенціалу учнів.
Розглянули поточні питання.
Переглянули просвітницькі відео про шкоду паління і попередження шкідливого впливу соціальних джерел на підлітків.
Тризуб є дуже давнім символом, оскільки схожий на нього знак зустрічався ще за часів Трипілля, близько V-III тис. до н.е.
Чіткі зображення оригінального тризуба можна помітити на предметах побуту, зброї та грошах, які дійшли до нас з X століття. Ба більше, це був особистий знак Володимира Великого. Тризуб не тільки карбувався на монетах разом з портретами князя, а й був на печатках договорів, які Київська Русь укладала з іншими країнами.
Згодом керівники УНР обрали його на знак соборності нашої країни. Пізніше він став символом боротьби українців за свободу. Це добре розуміли у Радянському Союзі і забороняли його.
У червні 1991 року, щоб створити Державний герб, оголосили конкурс. Було запропоновано сотні варіантів і майже всі вони включали зображення тризуба. Переможцем стала спільна робота, яку представити художник Іван Турецький та історик-геральдист Андрій Гречила. Їхній герб відповідав стилістиці тризуба князя Володимира.
Тризуб походить від знаків Рюриковичів X–XII століття та використовувався ще в часи Київської Русі. Надалі він став гербом Української Народної Республіки у 1918 році. Затвердження тризуба в незалежній Україні символізує зв’язок сучасної держави з її історичним минулим.
Офіційний статус Державного Герба було закріплено у 1996 році в статті 20 Конституції України. Відповідно до Основного Закону, тризуб є головним елементом Великого Державного Герба, проте сам Великий Герб досі не затверджений.
Протягом років Україна неодноразово оголошувала конкурси на розробку Великого Державного Герба. 24 серпня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про Великий Герб у першому читанні. Він передбачав поєднання тризуба із зображенням лева (символ Галицько-Волинського князівства) та козака з рушницею (герб Війська Запорозького), проте проєкт не отримав необхідної підтримки.
Тризуб є не лише офіційним державним символом, а й уособленням незалежності, боротьби за суверенітет та історичної спадщини. Попри відсутність Великого Герба, малий герб – тризуб – залишається головною емблемою української державності, впізнаваною у всьому світі.
